Шаргородська громада
Вінницька область, Жмеринський район

Відокремлений структурний підрозділ Жмеринський міськрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» інформує.

Відокремлений структурний підрозділ

Жмеринський міськрайонний відділ лабораторних досліджень

ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр  МОЗ України»

інформує.

 

Як вберегти дитину від кашлюка?

 

 

Кашлюк – це гостре інфекційне захворювання, яке розвивається в результаті потрапляння збудника(кашлюкової палички) на слизові оболонки органів дихання.

 За даними ВООЗ, щороку у світі реєструється 40–60 млн. випадків захворювання на кашлюк, із яких більше 5000 закінчується летально. В більшості країн світу епідемія кашлюку виникає циклічно, кожні 2–5 років. В Україні впродовж 2017 року епідемічна ситуація із захворюваності на кашлюк залишається гострою-спостерігається ріст  захворюваності на 20% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Левова частка хворих це діти (96,4%). Найвища захворюваність серед дітей до 1 року - 42,5%. На кашлюк можуть хворіти навіть діти у перші дні після народження. Новонароджені і діти перших місяців життя є сприйнятливими до збудника, тому що  рівень специфічних антитіл (Ig G), отриманих від матері, швидко знижується до 30–35 дня життя дитини.У віці 1-4 років -- 38,1%. Частка не щеплених проти кашлюка дітей від усіх захворілих становить 92,5%.

У Вінницькій області захворюваність кашлюком зросла  на 3,7%, Всього в минулому році було зареєстровано 194 випадки кашлюка, із яких 192(98,9%) випадки серед дітей: першого року життя-48, 1-4 роки – 83,  5-9 років – 37, 10-14 років – 22,     15-17 років – 2 випадки. Вакциновано протягом 2017р. лише 42,5%

У Шаргородському районі у 2017р. зареєстровано 10 випадків кашлюку, із яких 60% у дітей вікової групи 1-4роки,  5-9років-2, 10-14років – 2. Від загальної кількості хворих 80% становлять не щеплені діти.

Відповідно до  календаря щеплень  лише 50,2% дітей отримали щеплення у 2017р.і   є захищеними  від кашлюку.

Основним клінічним симптомом є кашель, який триває довше 14 днів. Джерелом інфекції може бути хворий в активній або у стертій формі.

Передається хвороба повітряно-крапельним шляхом. Зараження можливе лише при безпосередньому тривалому контакті з хворим, тобто при наявності хворої людини у родині або в класі, групі дитячого садочка, школи раннього розвитку, яку відвідує дитина.

Хворі виділяють коклюшну паличку до 28–30-го дня від початку хвороби, але іноді довше. Найбільшу небезпеку становлять хворі у катаральному періоді захворювання та в 1-й тиждень спазматичного кашлю і, якщо дитина продовжує відвідувати дитячу установу, то може заразити цілий колектив.

Оскільки до появи характерного кашлю відрізнити кашлюк від інших інфекцій можливо тільки за допомогою лабораторних досліджень, то хвороба  протягом перших одного-двох тижнів залишається не розпізнаною. Надалі заразність хворих знижується, а через 4 тижні від початку захворювання хворі для оточуючих безпечні.

 Інкубаційний період, тобто період протягом якого можуть розвитися клінічні ознаки хвороби, триває від 5 до 20 днів, частіше 10–12 днів. Захворювання розпочинається повільно з сухого періодичного  спастичного кашлю на фоні нормальної, інколи субфебрильної температури тіла. Поступово кашель посилюється, стає частішим, набуває характеру нападів і виникає переважно у нічний час і може закінчуватися блюванням. Чим тяжча форма кашлюку, тим довші напади кашлю. Під час нападу кашлю обличчя червоніє або навіть синіє, шийні вени набрякають, очі наливаються кров'ю, з'являється сльозотеча. Від значного напруження можуть бути крововиливи в кон’юнктиву, носові кровотечі, дуже високий ризик розвитку порушення мозкового кровообігу. При тяжких нападах кашлю(до 30-50нападів на добу) можлива зупинка дихання. Нападоподібний кашель досягає свого максимуму наприкінці другого тижня, потім поступово починає зменшуватися. Такий перебіг захворювання характерний для не щеплених дітей.

У щеплених дітей спостерігається стерта форма кашлюку, яка характеризується відсутністю типових нападів кашлю та протікає нерідко у формі  трахеїту чи трахеобронхіту.

При несвоєчасному звернені за медичною допомого, встановленні діагнозу та призначеного лікування, кашлюк може призвести до таких ускладнень, як бронхіт, пневмонія, енцефалопатія, крововилив в кон'юнктиву ока, у головний мозок, грижі, випадіння прямої кишки.

У не щеплених немовлят або щеплених частково, кашлюк нерідко є причиною смерті.

У щеплених дітей перебіг захворювання більш сприятливий: в легкій і стертій формах, з менш вираженими клінічними проявами, ускладнення виникають рідше.

Для попередження захворювання необхідно захищати дітей з раннього віку проведенням імунізації. Для профілактики кашлюку починають  вакцинацію з 2-х місячного віку (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення) та ревакцинацію - у 18 місяців (четверте щеплення). Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби. Якщо щеплення проти кашлюку не проведені (з різних причин) відповідно віку, то необхідно їх отримати до досягнення          дитиною 6 років 11 місяців 29 днів.

Відмова від щеплень значно підвищує ризик захворювання дитини. Слід зазначити, що не одне щеплення не гарантує 100% уникнення захворювання на ту чи іншу інфекцію, але істотно знижує ризик розвитку важких форм захворювання і, відповідно, полегшує лікування. 

Діти, які не щепленні є небезпечними в першу чергу для себе, ніж для інших дітей-щеплених. Прикро, але неповнолітні діти не можуть самостійно приймати рішення щодо вакцинації себе, тому всю відповідальність за нього беруть на себе батьки(опікуни).

 

Кожна дитина має право бути захищеною від керованих інфекцій .

                      І тільки від батьків залежить здоров’я та життя дитини.



« повернутися до списку оголошень