Шаргородська громада
Вінницька область, Жмеринський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Мальовниче місто Шаргород

 

     Свою назву місто Шаргород бере від ім’я родоначальника Яна Замойського, засновника міста, Флоріана Шарого, тобто Сірого. Невеличке красиве українське містечко, поєднане з давнім польським містом Замость.

      В другій половині 16 століття для захисту держави від постійних набігів татар польський уряд, починає заохочувати будівництво замків, у тому числі в Брацлаві, Буші, Бершаді і т.д. Особливою потребою була споруда фортеці на правобережжі річки  Мурафи (зустріч Мурашки і Ковбасної).

      Ідею колонізації Подільського краю  ініціював саме Ян Замойський – великий польський державний. Він був дуже освіченою людиною того часу. Навчався в Парижі, Страсбурзі, Падуї. Вивчав юриспруденцію. Опікувався наукою та культурою. Написав декілька трактатів латиною. Заснував у місті Замость академію.

      Саме йому, видатному політику, що зіграв неабияку роль в коронуванні Стефана Баторія, належить крилатий вираз: «Король царствует, но не управляет». За його панування він дістає титул Канцлера та верховного гетьмана Коронного. І саме тоді Ян Замойський починає прохання перед королем Стефаном Баторієм про виділення йому незаселеної Калачевої пустоші.

     І, ось, 26 березня 1579 року у Вільно великий Стефан Баторій видає Замойському  такий документ: «коли сповістив нас Ян Замойський, канцлер Великий Коронний, що на землях волостей Карчмазова, недалеко від місця злиття річок Мурашки і Ковбасної є дуже зручна місцевість, на якій він хоче закласти місто Шарий Груд і як повинно бути його укріпити, звідки можна було стримувати часті напади татар. І в цей спосіб тутешні околиці ворогом спустошені залюднити ми дозволяємо йому довести цю справу до завершення, за яке ми і наші послідовники будемо йому вдячні. З метою заохочення швидкого будівництва звільняємо останніх від моменту початку до завершення на 20 років від всіх сплат, публічних податків, дані і обов'язків»

     Через 4 роки в 1583 році в суботу після дня св. Валентина Ян Замойський вирішує питання обміну своєї власності (дідівщини) - села Праги під Варшавою на Корчмарову волость. В тому ж році до стін замка прибуло 260 чоловік.

     Ось тут в досить короткий термін за 2 роки Замойський на піднесенні, на злитті річок Мурашки і Ковбасної побудував надзвичайно міцний на той час оборонний замок і заклав тут місто  на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого, так  як і обіцяв королеві.

     Так біля 1585 року виникло поселення-замок, яке спочатку називалося Шарогрудек, а з 1589 одержало сучасну назву - Шаргород, а весь край назва - Шаргородськая волость.

     Невелике прикордонне поселення незабаром зайняло ключове положення в обороні як від нападів татар або розбійників, так і від місцевих козаків, що бунтували час від часу.

     Крім Шаргорода, у володіння Замойських були й інші прикордонні фортеці: Рашків, Ямпіль, Червоне, але саме Шаргород, значно краще їх укріплений став столицею українських володінь канцлера.

    В 1595 році завершилося  будівництво замка та всіх його комунікацій. Містечко стало міцним замком. В Шаргородському замку був військовий гарнізон, в якому місцеві жителі бачили захист для своїх сімей і майна.

    Гарнізон мав декілька десятків гармат і іншу зброю, а також запаси пороху і відповідну амуніцію.

    Але раз містечко було на торговому шляху з Брацлавщини до Молдови, що мало дуже важливе стратегічне значення, то він заселявся і турбувався швидко.

     Король Сигизмунд оцінюючи важливість поселення грамотою від 26 січня 1588 року обдарував його новими привілеями: «закладеному три роки тому містечку Шарогрудек, що в 6 милях від Бару, ми даруємо Магдебурзьке право, відміняючи всі польські, російські і волосні права, які йому суперечитимуть, запроваджуємо ринки в суботу, ярмарки на Новий рік, Трійцю і св. Галла. В турботі нашої про устрій життя міста, яке є перешкода для ворога, ми повелівали, щоб купці з Валахії або Туреччини, що йдуть в різні краї або воєводства, завжди сюди заїжджали і в перебігу двох днів товари свої для продажу виставляли, і лише на третій день щоб рухалися далі. Понад те ми дозволяємо жителям міста вести торгівлю з Молдавією, турками і татарами, всяку продукцію крізь по суші і по воді розвозити, а також через Бар і по  всьому краю  розвозити, торгувати, міняти без жодних перешкод і без яких-небудь мит, окрім мита на межах Шлезнська устьового. Встановлюємо склад солі, воску, риби, шкур, а також інших товарів, де б вони не були нажиті і звідки не були завезені. Під час війни або військового стану владика, а під час його відсутності управитель замка повинен старанно устежити за тим, щоб через наплив люду із за межі і їх переходи не утворилася яка-небудь небезпека для Речі Посполитої. За герб ми даємо св. Флоріана, який тримає в правій руці щит з трьома списами, а в лівій - чашу з водою, з якої пожежа заливає, на спомин того, що це місто одержало ім'я від доблесного Флоріана Шарого (Сірого).

    Користуючись цими привілеями Ян Замойський  мав чималий прибуток, а Магдебурзське право сприяло швидкому розростанню торгівлі.

     Торги і три ярмарки на рік перетворили Шаргород на великий торгівельний центр з розвиненими ремеслами.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора