Історико-культурний центр духовності та злагоди
Історико-культурний центр духовності та злагоди:
Комплекс споруд Шаргородського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря,
Костел Святого Флоріана,
Синагога.
Вінницька обласна рада рішенням №449 на 14 сесії 5 скликання вирішила, що Шаргородський історико-культурний центр духовності та злагоди заслуговує на те, щоб ввійти в сімку чудес Вінниччини. І це не випадково, адже Шаргородський костел св. Флоріана, чоловічий Свято-Миколаївський монастир та синагога дійсно заслуговують на увагу. Вони відіграли велику роль в соціокультурному становищі міста.
Шаргород (першочергово Шарогрудек) – це унікальне місце на теренах східної Європи, адже тут, на крихітній території і в такій кількості зосереджено сліди існування різних культур, де реально існував міжконфесійний та міжнаціональний мир протягом багатьох століть. Такий уклад життя, який завжди був у Шаргороді – це ідеальна модель для світосистеми.
Шаргород – улюбленець століть. На нього турки говорили «кучук - Стамбул» (маленький Стамбул). Задля придбання місцини для нього засновник Ян Замойський здійснює обмін села Прага під Варшавою. Місто мало свій герб, магдебурзьке право і право обов’язкових торгів три рази на рік.
Ці чудові пам’ятки зосереджені в радіусі
Історія цього живописного куточка Поділля достатньо цікава, ось деякі деталі:
- через місто не раз проїздили відомі люди: турецький мандрівник Евлій Челиба, французький дипломат Ульріх фон Вердум, які залишили нариси про велич міста;
- в 1769 році Яків Франк був в Шаргороді, багато жителів піддалося франкістському впливу, особливо, коли Франк показував різні чудеса: літав в повітрі, викликав душі мертвих, змушував бика проповідувати півгодинну проповідь на тему книги Зо Хап, зсунув з місця на базарній площі великий камінь і т.д.;
- з замку Яна Замойського великий гетьман Богдан Хмельницький писав листи до російських послів В.Стрєшньова і М.Бредіхіна;
- Шаргород, другий після Кам’янця місто воєводства дуже подобався туркам і вони називали його «кучук-Стамбул», що означає «маленький Стамбул»;
- тут був схоплений, катований і страчений на міських воротах славетний полковник Морозенко, пісня про якого «Ой, Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче…» ;
- француз Моро де Бразе, який найнявся до російської армії бригадиром, залишив записки, які потім були перекладені і підготовлені до видання самим О.С. Пушкіним, проїзжаючи через Шаргород писав : « … город был некогда весьма обширен и имел знатную торговлю …»;
- власником міста в який час був відомий Князь Роман Сангушко;
- в 1840 році в Шаргородській бурсі з семи літ навчався український поет Степан Васильович Руданський;
- великий український письменник Михайло Коцюбинський 1870 роках навчався в Шаргороді, саме тут було помічено талант маленького Михайлика вчителем, який зайшовши до вчительської, сказав: «будемо мати свого літератора» і не помилився;
- трохи згодом тут же навчався український композитор, майстер хорового мистецтва Микола Дмитрович Леонтович, автор славнозвісного «Щедрика».
