Не паліть суху траву та листя! Природа потребує захисту і бережливого ставлення до неї!
На жаль, багато років підряд ми не можемо подолати гостру екологічну проблему – випалювання сухої природної рослинності, листя та сміття.
Кожен має знати, що при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння.
В осінній період року випалюються трави та очерети, поживні рештки. Внаслідок необережного поводження з вогнем на відкритих територіях, господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей та узбіч зростає кількість пожеж. Окрім того, знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування.
Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість. Особливу увагу потрібно приділити щодо запобігання спалювання сухих очеретів, татарського зілля біля річок, ставків, водойм, болотах, адже там живе і розмножується цілий тваринний світ.
Чинним законодавством України заборонене спалювання, як в осінній так і весняний період, сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів. Про це йдеться у пунктах «б», статті 91 (обов’язки власників земельних ділянок), статті 96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля та статті 211 Земельного кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства.
Відповідальність за порушення зазначених норм чинного законодавства визначена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме “випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на винних осіб: на громадян від 10(170 грн) до 20 (340 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб від 50 (850 грн) до 70 (1190 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 (340 грн) до 40 (680 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 70 (1190 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одночасно повідомляємо, що набрав чинності Закон України від 15.11.2009 року № 1708-У1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері довкілля», яким внесено зміни до статті 245 Кримінального Кодексу України і вона викладена у такій редакції:
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років» .
Пам’ятаймо: природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!
Дбати про стан навколишнього середовища — наш обов’язок!
Відділ житлово-комунального господарства та екології
