Шаргород вітає ще одного Почесного Громадянина міста
Сьогодні Петру Перебийносу була вручена відзнака «Почесний Громадянин міста Шаргород». Нагороду вручив міський голова Володимир Барецький під час творчої зустрічі з нашим відомим земляком.
Перебийніс Петро Мойсейович – поет, драматург, літературознавець, перекладач, публіцист, лауреат літературних премій «Благовіст», імені Богдана і Левка Лепких, імені Миколи Островського, імені Володимира Свідзинського, член національної Спілки письменників України, заслужений журналіст України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат першої премії Фонду Воляників-Швабінських (США), Національної премії України ім. Тараса Шевченка, нагороджений орденом Святих Кирила і Мефодія, орденом князя Ярослава Мудрого, орденом святого рівноапостольного князя Володимира Великого, відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».
Поезії під авторством Петра Перебийноса були покладені на музику багатьма музикантами. Серед них, відомий всьому світу, Олександр Білаш, який написав музику на вірші «Осипається цвіт», «Русалонька», «Тернова хустка», «Чолом тобі, любове», «Не відцвітай, кохана» та інші.
Велика Людина – Петро Перебийніс народжений не в столичному Києві, навіть не в обласному центрі, а в нашій Шаргородській Слободі 6 червня 1937 року в простій селянській родині. Життя поета надзвичайно багате літературною творчістю, державними відзнаками, дружніми зустрічами, гарними щирими побажаннями.
Петро Перебийніс – особлива гордість рідної землі. У його творчому доробку більше 30-ти книг, серед яких: «Високі райдуги», «Передчуття дороги», «Гроно вогню», «Світловий день», «Третя спроба», «Присягаю Дніпром», поліфонічний двотомник «Чотири вежі», «Цивілізація дерев», «Тінь янгола», «Іменини року» та багато інших. В 2005 році було видано збірку лірики широкого тематичного діапазону «Пшеничний годинник», за яку поет удостоєний найвищої мистецької відзнаки України – Національної премії України імені Тараса Шевченка. Ці неперевершені творчі досягнення – результат невтомної, копіткої праці, роботи душі.
«Пекельна робота душі» розпочалась для Петра Мойсейовича у 1952 році, коли навчаючись у Шаргородському сільськогосподарському технікумі, він став переможцем конкурсу на кращий літературний твір. Так, несподівано для самого себе, відкрився творчий дар майбутнього письменника.
Після військової служби, вступив до Львівського державного університету ім. Івана Франка на факультет журналістики. Далі працював в районних, обласних та республіканських періодичних виданнях, працював і в партійному апараті, та при першій нагоді – цитата автора «став проситися на волю» і зайняв відповідальну посаду головного редактора найвищого державного книжкового видавництва «Дніпро», працював головним редактором газети письменників України «Літературна Україна», майже 15 років очолював редакцію популярного художньо-публіцистичного журналу «Київ».
У 2021 році вийшла з друку книга під авторством Петра Мойсейовича «ВиднОколо Подільського жайвора». Це багатопланове видання, яке крім поетичних та прозових творів Петра Мойсейовича, вміщує розповіді про його життєвий та творчий шлях таких відомих літераторів як Дмитро Павличко, Борис Олійник, Михайло Слабошпицький, Віктор Грабовський, Ніна Гнатюк, Анатолій Бортняк, Олександр Горобець та багато інших. Тут відображено велику кількість світлин, бібліографічні списки, перелік всіх відзнак, нагород, літературних і мистецьких премій, зібрано вислови визначних людей про автора, надруковано його зворушливе звернення до читачів. А відомий письменник, Герой України Іван Драч розмістив свою документальну новелу «Мойсеєва криниця – криниця для Мойсея» натомість рецензії на книжку Перебийноса «Пшеничний годинник».
Керівник проєкту, упорядник, автор передмови книги «ВиднОколо Подільського жайвора» - Володимир Горлей, поет, член Національної Спілки письменників України.
Домінантою у творчості Петра Перебийноса є патріотична лірика. Він дихає щедрими дарами рідного краю на повну, проймається духом Вітчизни, що визначає вектор природного тяжіння автора, виказує генетичну магічність справжнього таланту. «Мало сказати, що я люблю свою землю. – зізнається письменник. – Я приріс до неї думками і серцем».
Поряд із віршами суспільного змісту вагоме місце посідають інтимні поезії, де оригінальний дар автора дозволяє йому сказати своє свіже слово, висловитися ніжно, задушевно і разом з тим вагомо і зримо.
Чимало своїх творів поет присвячує довічній родинній темі, темі свого родоводу. Та особлива гордість і втіха письменника – це, звичайно, ж діти: донька Людмила та син Євген.
Петро Перебийніс стверджує: «Мій девіз: правда життя – правда поезії». І тому сьогодні він на гребені бурхливого, важкого часу працює і творить з відкритою і великою душею, яка завжди тяжіє до просвіти української нації, її морального і духовного становлення.
За словами відомого українського письменника, Героя України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Дмитра Павличка:
«Петро Перебийніс належить до тих, хто мав достатньо життєвої сили, щоб чинити опір духовній смерті, яка загрожувала не тільки йому, а нашому народові. І, власне, його поезія, незважаючи на свій мінорний лад, сприймається як літописання окремої людської душі і душі національної, страждань, спричинених не тільки чужою окупацією Вітчизни, а й неволею визволених рабів, яким не потрібно ні свободи, ні мови, ні історії України, а тільки її багатства та слухняності... Читаю Петра Перебийноса. Це – Поет!».
