Літературна година: «Усі думки – тобі, народе вільний»
27 листопада, ми відзначаємо 160-ту річницю від дня народження великої української письменниці Ольги Кобилянської. Із творчістю Ольги Кобилянської в нашу літературу ввійшло те, що, за словами Івана Франка та Лесі Українки, умовно можна назвати симфонічною прозою.
«Вона брала в полон своєю появою і своїми речами, — писав Денис Лукіянович. Вона не тільки втілювала в своїх героїв ідеал краси і духовності, вона плекала їх у себе: життя і пісня доповнювали одне одного, як рідко у кого з письменників буває...» її називали «гірською орлицею» за горде серце, «пишною трояндою в саду української літератури» — за яскраву метафоричність бачення. Себе ж вона називала скромно і просто — «робітницею свого народу», девізом життя якої були слова: «Що люблю, люблю вже навіки»...
Сьогодні працівники міської бібліотеки провели в Шаргородському ліцеї № 1 літературну годину «Усі думки –тобі, народе вільний». Бібліотекарі Наталія Кирилюк та Валерія Ярова познайомили дітей із життєвим та творчим шляхом Ольги Кобилянської, розкрили жанрове й тематичне розмаїття її творчості, ознайомили з особливостями індивідуального стилю письменниці.
Літературознавці відзначають, що Ольга Кобилянська стала першим в історії української літератури письменником, хто показав образ української жінки абсолютно по-новому: це була не забита, пригноблена селянка, а інтелігентка, жінка, яка прагне до знань, до освіти, яка виступає за рівноправність у суспільстві між жінками та чоловіками.
Життєве кредо письменниці: "Кожний вечір закінчуйте книгою". Навіть коли Ольга Кобилянська була немічною і паралізованою, вона все одно дотримувалася цього правила. Їй тоді читала донька Олена.
