Звернення міського голови Володимира Барецького
Сьогодні, 24 лютого 2025 року, маємо треті роковини з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Війна. Таке коротке слово, а так багато граней має. Усі ми і раніше знали, що таке війна, проте лиш з першими вибухами і втратами усвідомили увесь жах, усю біду, яку вона принесла на своїх чорних крилах.
Три роки кривавих боїв, а по суті – 11 років війни! Лютий ворог уже не в книгах, чи фільмах, а наяву. Ворог відібрав у нас рідних і близьких, щасливий час, спокійне сьогодення, те, що ми вважали само по собі існуючим.
Для багатьох шаргородських родин сьогодні все ще той самий ранок і день 24 лютого 2022 року, він усе ще триває. Хто бачив військкомати у перші дні війни, згадає нестерпне відчуття страху за чоловіків, які вирушають на фронт, за дітей, старих батьків, за дім, за майбутнє. Тоді в тілі постійно прискорено билось серце, а у душі – страх та, пропри все, прагнення до боротьби, до битви, до волі.
За цей час багато шаргородських хлопців і дівчат стали до українського війська. Майже ніхто з них не навчався військовій справі, але й не можуть інакше. Точно знають, що потрібні своїй країні. На лінії фронту вони міцно стоять, закриваючи нас від ворога. Завдяки їм ми щоранку відкриваємо очі. Цінуймо кожен прожитий день!
За роки війни, кожен з нас втратив рідну людину, однокласника, знайомого, чи друга. Тепер їх обличчя тримаємо у своїй пам’яті, їх імена промовляємо у щоденній молитві, несемо квіти на могили найкращих українців, про чий подвиг писатимуть книги.
Шановні жителі Шаргородської територіальної громади! Я звертаюсь до усіх Вас з проханням про спільну молитву. Бо сьогодні наші Захисники, які продовжують боротьбу на полі бою, зниклі безвісти, душі полеглих Героїв, полонені і кожен українець потребують підтримки.
Дорогі земляки! Прийдіть до Храму і попросіть у Господа захисту для Його синів і доньок. Прийдіть до обеліску полеглому воїну, вклоніться доземно і промовте молитву про спокій для його душі. Потурбуйтесь про тих, хто через війну змушений був покинути свою домівку, бо їм теж необхідна підтримка.
Помолімось за нашу Україну, за кожного Захисника, за дітей та онуків. Попросімо про мир для своєї Батьківщини! І маймо віру, що будемо обдаровані Ласкою Божою.
Вірю, що спільна молитва дасть нам силу вистояти і мудрість допомогти один одному.
З вірою в Господа! З вірою в Україну!
Миру усім Вам, дорогі земляки!
З повагою,
Міський голова
Володимир Барецький
