Смертю хоробрих на полі бою поліг АЗОВець, Нацгвардієць, доброволець, Захисник України, житель села Слобода-Шаргородська Кушнір Євгеній Олексійович
Смертю хоробрих на полі бою поліг АЗОВець, Нацгвардієць, доброволець, Захисник України, житель села Слобода-Шаргородська Кушнір Євгеній Олексійович, 06.04.1998 року народження.
Немає таких слів, за допомогою яких можна було б висловити горе, яке знову прийшло на Шаргородську землю.
Через війну вже другого сина втратила мати - жителька с.Слобода-Шаргородська Людмила Кушнір. Неможливо осягнути факт, що в одну хату, в одну родину надійшла ще одна чорна звістка про смерть найріднішої людини. Біль матері невимовний… уже двоє її синів стали Ангелами Небесними.
Брат Євгенія Олексійовича – АЗОВець Вячеслав («Маус») загинув 15.04.2022 року під час прориву на завод «Азовсталь» в місті Маріуполь.
Молодий і надзвичайно сильний духом Євгеній, перебуваючи на той час за кордоном, не зміг змиритись з тим, що російський ворог відібрав у нього споріднену душу. Повернувся в Україну і, обійнявши матір, братів і сестер, вступив добровольцем до лав полку АЗОВ Національної Гвардії України, як і його брат-Герой.
Відмінник у навчанні, розумний, позитивний, кмітливий, чесний, добрий та абсолютно свідомий того, що має захищати свою країну на максимум, солдат Кушнір Євгеній Олексійович служив у артилерії, не у тилу, а на передових позиціях. Був надійним та вмотивованим бійцем, опорою для своїх побратимів. Прекрасним сином та братом для рідних.
26.03.2025 року боєць загинув у бою з ворогом біля населеного пункту Яблунівка на Донеччині. Війна обірвала ще одне молоде життя. Обривається й серце кожного з нас.
Висловлюємо співчуття родині загиблого воїна. Усім серцем розділяємо їхній біль тяжкої непоправної втрати.
Молімось про вічний спокій для душі Євгенія. Молімось за рідних про силу перенести велике горе, їм потрібна наша духовна підтримка.
Вічна пам'ять!
Про зустріч та поховання воїна буде повідомлено додатково.
