Вічна пам'ять українському воїну, АЗОВцю Євгенію Кушніру
Прощання з АЗОВцем, відважним воїном, славним Захисником України Кушніром Євгенієм Олексійовичем відбулось сьогодні у селі Слобода-Шаргородська. Попрощатись з воїном і підтримати згорьовану родину прийшло надзвичайного багато людей. З честю провести свого побратима в останню дорогу прибули військовослужбовці бригади АЗОВ.
Євгеній Кушнір загинув 26 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Воїну залишилось навіки 26 років. Він мріяв і любив, вмів надихати і окриляти. Вірний, надійний, товариський, постійно на позитиві, завжди був там, де потрібна найбільша допомога, завжди був у русі... Батьки виховували його у вірі до Всевишнього, повазі до людей, любові до України. Таким він і виріс, ввібравши у себе усі найкращі людські якості.
Зразковий у навчанні, випускник історичного факультету Львівського національного університету імені І.Франка.
На початку війни в Україні Євгеній займався волонтерством, допомагав тим, хто змушений був покинути домівку через війну. А далі, за покликом серця, пішов у добровольці, став воїном, бо завжди обирав «діяти», а не «спостерігати». Не змирився (і не збирався миритись) з тим, що російський загарбник відібрав у родини рідну душу – Вячеслава, який теж став Янголом Небесним.
Захищаючи наш спокій, Євгеній Олексійович віддав своє життя за те, щоб ми мали змогу зустріти ранок разом зі своєю родиною, щоб мали змогу провести день зі своїми близькими. Цінуймо цю можливість, як цінував своїх рідних наш Захисник!
Як і брат Вячеслав, Євгеній вічно спочиватиме на Алеї Героїв Шаргородського кладовища. Сьогодні військові, знявши синьо-жовтий стяг з труни бійця, передали його рідним. Мати пригорнула Державний Прапор України до свого й так зраненого серця. Вона трепетно берегтиме цей стяг, бо під ним її сини стали на оборону рідної землі.
Ми з великою шаною і сумом берегтимемо світлу пам'ять про рідкісної волі Людину, вірного Захисника, чудового сина, доброго і усміхненого земляка Євгенія. Вічне спочивання даруй йому, Господи, а світло віковічне нехай йому світить. Нехай відпочиває у вічному мирі.
