Федір Достоєвський і Шаргородщина
Як показують історичні документи та останні дослідження науковців, всесвітньо відомий письменник Федір Михайлович Достоєвський має західноєвропейське та українське коріння, а життєвий шлях його батька пов'язаний з Поділлям і Шаргородським краєм.
Родоначальником роду Достоєвських письменник вважав Петра Федоровича Достоєвського, який був членом головного трибуналу князівства Литовського, обирався у 1598 році до Литовського Сейму. Його нащадки також були відомими людьми: син, Акіндій Достоєвський, був високоосвіченим ієромонахом Києво-Печерського монастиря; інший, повернувшись у 1624 році з турецького полону, повісив срібний ланцюг перед іконою Богородиці у Львові, внук у XVIII ст. досяг єпископського сану.
Пізніше рід Достоєвських обіднів. Дід письменника, Андрій Михайлович Достоєвський (за деякими твердженнями, Андрій Григорович), який народився близько 1756 року на Волині, пізніше перебрався на Поділля, служив протоієреєм у Брацлаві та інших церковних приходах Подільської губернії. Зокрема, у 1782-1820 роках у Війтівцях (нині Липовецька громада). Саме тут у 1789 році народився його молодший син Михайло - батько майбутнього письменника, про що зберігся запис у церковній книзі.
У 1802 році Михайло вступив до духовної семінарії при Шаргородському Свято-Миколаївському монастирі. Звідти його, як одного з кращих учнів, відправили вчитися у Московську медико- хірургічну академію, куди він був зарахований 14 жовтня 1809 року. Під час російсько-французької війни Михайло Андрійович Достоєвський служив у військовому госпіталі. У 1819 році він одружився з Марією Федорівною Нечаєвою - дочкою заможного купця. У 1820 році Михайло йде у відставку з військової служби і починає працювати у Московській Маріїнській лікарні для бідних. Саме тут, у правому флігелі, який займала сім'я лікаря Достоєвського, у 1821 році народився майбутній письменник - Федір Михайлович Достоєвський.
Від батька, який формувався під могутнім впливом української духовності і культури у високодуховному родинному колі та семінаристському лоні Шаргородської духовної семінарії, письменник, як стверджують, дослідники його творчості Арсен Річинський - український громадський, політичний і церковний діяч, Петро Кралюк - проректор Національного університету «Острозька академія», Леонід Шайнюк - волинський філолог, успадкував глибинну релігійність (на противагу формальним віруванням росіян), неприйнятність холопського ставлення більшості росіян до влади, критичне ставлення до російської інтелігенції, звеличення української природи та інше.
Дуже красномовним є спогад дочки письменника Любові Федорівни Достоєвської: «Коли мої предки покинули темні ліси і багнисті болота Литви, вони були освітлені світлом, квітами та елліністичною поезією України».
Таким чином, можна аргументовано стверджувати: творчість Ф. М. Достоєвського сформувалась під впливом високої духовності і культури української землі, подільського краю та нашої рідної Шаргородщини.
